Лінія недовіри
Якщо вірити данним інтернет-користувачів вже третій день поспіль не можливо додзвонитися до “гарячої” лінії, розрекламованої пані Тимошенко щодо грального бізнесу. Три дні тому Юлія Володимирівна на всю країну попросила нас не бути байдужими та звітувати про наявність субєктів грального бізнесу у кожному куточку України. Але, як виявилоась, простий телефон 8-800-507-30-90 не відповідає. Спробувавши сама я почула короткі гудки. Нашій пасивній нації це доказ для того, щоб і далі бути пасивними, не сіпатися, не довіряти. Шкода.
Киев глазами москвички
Предисловие: текст взят у Мосвкички и ЖЖ-юзера abstract2001, которая любезно согласилась на публикацию ее мыслей здесь. Интересует меня лишь один вопрос, Вы это всё видите, замечаете? Или же надо быть инностранцем, чтоб оценить “плюсы” Киева?
Я на днях побывала в Киеве. Я очень люблю этот город, влюбилась в него в 2001 году, когда жила там несколько месяцев теплой осенью. Киев – весь какой-то по-особенному мягкий и теплый, как “руки матери”, написал бы какой-нибудь банальный писатель 
А воздух? Воздух совершенно особенный, южный, ласковый. И небо – звездное не по-нашему. И весь город в плену у зелени. Ухх! Хорошо!
А вот еще что хорошо в Киеве.
Мне пришлось побывать в нескольких госучреждениях и возле нескольких пройти. Вот что сразу бросается в глаза: отсутствие всех этих шлагбаумов, заборов на три километра, колючих проволок, криво покрашенных бетонных блоков на дороге вокруг зданий органов власти. Приятно, что все открыто, что нет суровых автоматчиков на входе, что нету тройных кордонов и проходов.
У нас в Москев органы власти обороняются примерно так, как органы власти в Чечне. Пример, что ли, взяли?
Или вот еще что. Когда мы ехали в аэропорт Борисполя, чтобы возвращаться в Москву, навстречу нам сначала проехал кортеж Ющенко, а через минут 5 – кортеж Тимошенко. Я уж не говорю, что оба кортежа были вполне скромные и не такие как у нас (у нас целая кавалькада с охраной-мамками-няньками ездит), но! самое важное! Было ли перекрыто шоссе для проезда кортежей? Нет! По соседним рядам спокойно ехали машины.
Кстати, на этом шоссе из Борисполя на двух полосах разрешено движение со скоростью 130 км.ч, о чем сообщает удобный световой указатель. Приятно! И ни одного гаишника я не видела, зато много камер работают в центре, следят за ПДД. Видела еще одного регулировщина, который пробку разруливал.
И парковку в Киеве можно оплатить по СМС:
Приятно, когда власти хотя бы немного думают о людях
Добрый день! – Доброго дня!
Коли з Вами заговорюють українською мовою, Ви переходите на українську? А якщо навпаки – на російську? Я – не завжди. Дзвонячи до стін державного закладу і чуючи “Прийомная” вітаюся державною мовою і веду бесіду на ній. Хоча, частіш за все, на неї не переходять…. І все було б не так погано, коли б цим закінчувалось. Та існує більш глибоке і болюче поняття “мовна дискримінація”. Вона трапляється на кожному кроці (правда, не мені). Одне з підтверджень – відгук на нашому сайті щодо заборони входу до розаважального закладу без пояснення причини. Проблема полягає в тому, що громадянин України припускає, що це сталося через те, що він заговорив до охоронця українською. І якщо вже є сумнів хоч у однієї людини – це сигнал.
В інтернеті можна “нарити” купу інформації з цього приводу і таким чином його підтвердження.
Грати чи Г’рати?
Гральний бізнес в Україні – знову поза законом. Ігроманія, яка скалічила життя багатьом сім’ям, особливо негативно впливає на молоде покоління. Спрага легко стати багатим призводить до того, що не лише діти, але й деякі дорослі віддають одноруким бандитам все. Зрозуміло, чому припинення цього бізнесу так сколихнуло все суспільство.
Без перебільшення можна стверджувати, що рішення про тимчасову заборону грального бізнесу більшість людей України підтримує. Не викликають співчуття і показові протести і акції «постраждалих», які втратили легку наживу. Це звісно добре, що цих автоматів стане менше (або взагалі не стане), але мені дійсно жаль тих людей, які залишаються без роботи. Це тисячі людей… Вихід один – створювати ці робочі місця ПОЗА межами міст!
